ІСТОРИЧНІ ТУРИ (військово-історичний аспект)

Поділля – південно-західний регіон України, локалізований в рамках Вінницької, частково Одеській, Хмельницькій та Тернопільській областей. Він був і залишається одним з найбільш мальовничих і тому найпривабливіших туристичних регіонів. Особливо для тих, хто захоплюється історією. Особливий розділ тут – військова історія. Залишаючись протягом тривалого часу кордоном, де стикалися інтереси народів, ідеологій і цивілізацій, земля подільська буквально пересичена мілітарними пам’ятниками. Тут налічують до 500 оборонних споруд – фортець, великих і малих замків, фортифікаційних ансамблів, древніх військових руїн, виписаних на полотні мальовничих ландшафтів. Різноманітність форм і багате історичне минуле робить відвідування цих укріплень захоплюючою мандрівкою в глибину століть.

Найбільш глибока ретроспектива – укріплення давньоримського часу, відомі як “Траянові вали” (ІІ ст. н. е.). Вони до сих пір пам’ятають мірну ходу легіонів Великої імперії і скажений темп кінноти варварів.

Глибокі сліди залишила на Поділлі епоха Середньовіччя, Ренесансу та класицизму, застигла не тільки пам’ятниками світської архітектури, палацово-парковими ансамблями, церквами і костелами, а й оборонними комплексами – замками, бастіонними фортецями, фортами. Вони не можуть не захоплювати досконалістю форм і своєрідною військової грацією.

Поділля зберегло пам’ять і про І-шу світову війну. Саме тут, на лінії колишнього російсько-австрійського кордону почалися перші маневрені бої між військами австро-угорського генерала Ковес фон Ковесхаза і частинами Південно-Західного фронту Росії під командуванням генерала (звичайно ж) Іванова. Трохи пізніше тут яскраво зійшла зірка генерала Брусилова. І до цього дня, земля зберігає нагадування про позиційному протистоянні, жорстоких битвах і стрімкому пориві Брусиловського наступу.

Дванадцять разів в роки громадянської війни, між 1918-1920 роками, в Кам’янці змінювалася влада. Місто побачив солдатів Австро-Угорщини, УНР, Гетьманщини, Директорії, січових стрільців ЗУНР, польських улан, червоноармійців …

Переддень і друга світова війна … Кам’янцю не звикати було до ролі порубіжжя. Про це нагадують пам’ятники довготривалої фортифікації Кам’янця-Подільського укріпленого району, одного з кращих в передвоєнному СРСР. Дотепер вражають розмірами і потужністю залізобетонні конструкції дотів, що йдуть в землю на 2-3 яруси. Масивні каноніри і напівкапоніри, вузли опору, підземні укріплення групи, відомі під загальною назвою «Лінія Сталіна», дадуть можливість відчути тривожний присмак грізних часів останньої великої війни, яка втягнула в свою орбіту, без малого, всю земну кулю.

Кам’янець, а в цілому і Поділля, в змозі задовольнити і тих, кого цікавлять пам’ятники світської і культової архітектури. Тільки в Кам’янці їх огляд, відвідування та історичний коментар займає, як мінімум, повний світловий день.

Не тільки паломник, який прагне до святих, з давніх-давен намолених місць, а й рядовий турист не в змозі покинути без потрясіння подільські скельні монастирі і церкви на яких незримо лежить печать Всевишнього.

Поділля змушує схилятися перед мудрістю предків, являючи дивовижний приклад історичної толерантності – майже безконфліктного поєднання різних етнічних менталітетів, релігій і культур в одному місці.

« Comments

Комментариев пока нет.

« Ваш отзыв