Один за всіх і всі за одного, або…

корпоративізм – корпорація – корпоратив – інсентив – корпоративність.

Мабуть, важко знайти людину, яка б не чула цей відомий, винесений у заголовок, девіз Д’Артаньяна і трьох його друзів-мушкетерів. У ньому квінтесенція – головна суть, чиста сутність, або концентроване визначення корпоративізму.

Після другої світової війни сам термін на якийсь час був дискредитований тим, що він, як ідея, став елементом офіційної доктрини фашизму Муссоліні в довоєнній Італії.

Корпоративізм, як поняття (від лат. Corpus – тіло) народився для позначення політичної теорії, по якій не окремі особи, а окремі соціальні групи є елементарними – початковими, осередками суспільства.

Спочатку корпоративізм, як течія, акцентував свою увагу на громадських організаціях, в яких об’єднувалися працівники та власники приватних підприємств окремої економічної галузі для координації взаємодії, або нівелювання конфліктних ситуацій.

Сучасна політологія і соціологія розглядає корпоративізм, як предмет для вивчення взаємодій в умовах ринкової економіки між різними групами інтересів -представників приватного бізнесу, профспілковими організаціями та державою.

Трохи про корпорації. Цим терміном позначають, перш за все, приватне об’єднання, яке досягло вищої форми свого розвитку через наявність єдиної мети або загального інтересу. І це дуже важливо, оскільки через все більше ускладнення економічних відносин навіть в одному, окремо взятому об’єднанні, іноді інтереси окремих учасників об’єднання можуть не тільки не збігатися, а й суперечити інтересам об’єднання в цілому. Як результат – розвиток і поглиблення конфліктів між окремими учасниками об’єднання, між певними стратами, як елементами соціально-економічної структури. Ну, а найвища форма конфлікту – між відокремленими групами та органами управління – часто призводить до повного руйнування організму корпорації.

Питання суто риторичне – кому це потрібно?

Відповідь цілком очевидна – тільки вашим конкурентам, бо «розділяй і володарюй».

Звідси випливає нове питання, яким в XIX в. задавався ще Микола Гаврилович Чернишевський – «Що робити»?

Відомо, що Чернишевський писав свій роман, перебуваючи в одиночній камері Олексіївського равеліну Петропавлівської фортеці.

І можливо не випадково одна з головних героїнь роману – Віра Павлівна Розальська, намагаючись знайти своє місце в житті, приходить до висновку про необхідність підприємства «нового типу». Вона відкриває швейну майстерню, в якій всі швачки одержимі ідеєю «розумного колективізму». Всі однаково зацікавлені в благополуччі свого виробництва.

І хоч Чернишевського називають філософом-утопістом, але, не можна не помітити, що, всупереч моді того часу, його колективізм не абсолютний, він не покликаний придушити особистість. Принципи етичних поглядів Чернишевського засновані на концепції «розумного егоїзму». Він відзначав, що людина як сутність перебуває в суспільних відносинах з іншими людьми, і через ці відносини реалізує своє початкове прагнення до особистого «задоволення» – тобто гармонійному буттю. А гармонійне буття кожного – запорука гармонійного буття всіх.

Чи не того ж прагне сьогодні кожна поважаюча себе корпорація?

На шляху до цього ідеалу маса можливостей. Не наше завдання їх перераховувати. Але на одній з них ми б хотіли зупинитися.

Поза всяким сумнівом, головний капітал, золотий фонд кожної кампанії – це кадри, тобто люди. І завдання розумного керівника (керівництва) сформувати з цих людей команду, що працює на загальний результат. Безумовно, цьому сприяє грамотна організація праці та вміння розставити кадрові акценти. Це може сформувати колектив, але не обов’язково встановить в ньому майже родинні стосунки. А це дуже важливо, щоб спрацював принцип «один за всіх». І ось тут дуже важливо вміло згуртувати колектив через неформальні відносини в неслужбовий час. Напевно, ніщо не об’єднує і не зближує так, як спільний відпочинок, стирає службові умовності і розкріпачує особистість.

Відомо, що ідея організовувати спільне свято всім колективом прийшла з США. У 1910 році компанія “National Cash Register Company of Daton” за хорошу роботу нагородила корпоративним відпочинком у вигляді безкоштовного подорожі в Нью-Йорк своїх агентів з продажу. Досвід виявився вельми позитивним і заразливим. В середині ХХ ст. в США, а потім і в Європі заохочувати співробітників відпочинком стало повсякденною практикою. У Східній Європі корпоративний відпочинок став популярним в останні десятиліття в зв’язку з новими економічними відносинами і з боротьбою компаній за конкурентоспроможні кадри.

      Компанії, як відомо, гроші на вітер кидати не люблять. Отже, вигода від загального відпочинку була прорахована спочатку і вона, дійсно, має яскраво виражений фінансовий еквівалент. Статистика стверджує, що в США від згуртування колективу ефект в підвищенні продуктивності праці становить бл. 80%. У нас же цей показник поки що не перевищує 14%. Що власне і не дивно.

     По-перше, тому, що культура корпоративного відпочинку тільки-тільки складається. По-друге, питання – а чи багато колективів розуміють необхідність такого заходу і усвідомлюють, що витрати дуже скоро окупляться з лишком? По-третє, чи знаєте ви як наш народ, через любов до змістовних скорочень, охрестив такі заходи – корпоратив і навіть корпорат. А тепер відриваємо словник і читаємо: Корпоратив – свято з п’янкою для співробітників підприємства, організації, який організовується на кошти організації.

А тепер, хоч усім все зрозуміло, запитайте себе відверто – дуже хочеться брати участь в заході, який підпадає під таке визначення? Ось-ось!

Давайте спробуємо про те ж, але в дещо іншій формі – інсентив. Той же словник, тлумачачи нам це визначення, наповнює його змістом набагато глибшим.

Інсентив (від анг. «Incentive» – спонукальний, що заохочує), це вид туризму, що сприяє ефективному згуртуванню колективу за допомогою тімбілдингу, або виступає в якості заохочення кращих працівників та партнерів. Як показує практика, інсентив-тури набагато більш потужний стимул, ніж звичайні бонуси. За допомогою інсентив-туру компанія, яка прагне бути кращою за інших, має можливість висловити подяку, заохотити і простимулювати не тільки своїх службовців, але і клієнтів, дистриб’юторів, дилерів.

Потрібно відзначити, що інсентив-тури, це ще й дуже сильний іміджевий інструмент. Він не тільки сприяє згуртуванню, мотивації та зміцненню командного духу робочого колективу. Використовуючи інсентив-тури, кожна компанія в очах партнерів піднімає свій статус як процвітаюча фірма.

Практика показує, що саме в інсентив-турах народжується здорова корпоративність, що сприяє, в кінцевому підсумку, підвищенню продуктивності праці і процвітання фірми.

Як Ви помітили, наш девіз: «Ваш відпочинок – наша турбота», то це означає, що ми готові організувати Ваш інсентив цікаво і змістовно. Тут немає необхідності перераховувати наші можливості, рубрики говорять самі за себе. Спектр найширший: від організації екскурсій до заходів активного відпочинку в т. ч.:

  • розробка сценарію і проведення розважальних програм;
  • професійні ведучі;
  • технічне забезпечення;
  • проживання;
  • організація трансферу для учасників і перевезення обладнання;
  • підготовка і доставка сувенірної продукції;
  • організація обідів, фуршетів, стилізованих середньовічних бенкетів;
  • прогулянки на теплоході;
  • командоутворюючі квести, тімбілдинг;
  • корпоративний відпочинок на природі ….

 Чекаємо на ваші заявки. Консультація і інформація по телефону – із задоволенням.

 

« Comments

Комментариев пока нет.

« Ваш отзыв